Замріялася молодая
Жовтий місяць сяє, По небу гуляє. Дівчинонька гляне, Й посмішка заграє. Він усе розкаже - Доленьку покаже. А як взнаєш - серце мліє, Бо скоро миленький пригріє. А там уже весілля і своя хатина, А он у колисці маленька дитина. Так дивилася, гадала, Доки мати не позвала. "Чом, донечко, ти такая - Наче глухая та німая? Тебе коли не позову - У відповідь і ні "гу-гу"." "І не глуха я, й не німа. Замріялась я, молода, Про доленьку мою подальшу, Весілля, хату й внуча ваше."
2020-11-10 16:29:54
2
0
Схожі вірші
Всі
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
2295
Пора нахлынувших надежд
Устаю сегодня рано Без кошмаров и тревог, День начну без одеяла Улыбаясь небу полных облоков Обниму своего друга , Что на подоконнике взгруснул , Прошептав ,что скоро лето дружно , Обязательно к нам в гости сможет заглянуть. С ним и множество событий Впереди ждёт только смех , Разве можно одним мигом Передать всю радость от поры нахлынувших надежд.
47
11
2680