Замріялася молодая
Дарина Домотенко
Жовтий місяць сяє, По небу гуляє. Дівчинонька гляне, Й посмішка заграє. Він усе розкаже - Доленьку покаже. А як взнаєш - серце мліє, Бо скоро миленький пригріє. А там уже весілля і своя хатина, А он у колисці маленька дитина. Так дивилася, гадала, Доки мати не позвала. "Чом, донечко, ти такая - Наче глухая та німая? Тебе коли не позову - У відповідь і ні "гу-гу"." "І не глуха я, й не німа. Замріялась я, молода, Про доленьку мою подальшу, Весілля, хату й внуча ваше."
2020-11-10 16:29:54
2
0
Інші вірші поета
Жовтий місяць Тече вода
Інші поети
it'sdher _
@ddher_
Схожі вірші
Всі
Крапка
Ай
Коли я опинюся в твоєму полоні, це буде найсолодший кінець моєї історії. Це буде крапка на кар'єрі поета, ніяких почуттів вміщених на папері. Це буде найсолодший початок моєї любові – моє кохання ловитимеш у кожному слові, у кожному погляді, у кожному русі. Вірші не потрібні будуть, вони стануть безвкусні.
70
0
4128
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
2069