Він не шукає її очі
Він більше не шукав її очі в натовпі. Вона не піде про протоптаній тропі. Якщо зібрати всі думки до купи, Враховуючи всі пройдені етапи, Вона його забула, він, мабуть, також. Не викликають його дотики ту дрож. Вона не присвячує йому свої вірші. Він знає, є дівчата гарніші, розумніші. Він пам'ятає, вона тихенько плаче. Їй риму до вірша підібрати все важче. Той вірш, мабуть останній, про нього: Палкого, рідного... Тож ні, чужого... Він не шукає її очі... У неї криза творча... Кінець. Фінал. Фініта неминуча. 14 травня 2023
2023-05-14 18:56:12
1
0
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2323
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13207