Треба любити свою жінку
Колись давно в одному будинку жили мама, брат, сестра, і папа.. Сестрі було 18 а брату 15 а в сестри був хлопець по імені Артьом йому тоже 18 і в них сталась біда папа розстался з мамою. Дочка це побачила і в текла з дому а син лишився з мамою а папа пішов до коханки. На следующий день в дочки день рождения папа подарував її телефон айфон 10 її виповнилося 19 і якраз в неї свадьба а через місяць в них родилась дівчинка і назвали її Ксюша а хресних Катя-Алекс а папа кинув коханку і пішов до своєї жінки і жили щасливо
2018-09-08 14:16:03
1
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
Стефанія
@Dasha Rozovska принаймні це схоже на розповідь
Відповісти
2018-09-09 14:07:42
Подобається
Стефанія
У віршах має бути рима
Відповісти
2018-09-09 14:07:59
Подобається
Dasha Rozovska
Яка
Відповісти
2018-09-09 14:11:21
Подобається
Схожі вірші
Всі
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
2238
Закат декабря
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
2584