Вже п'ята ранку...
Deli Vongola
Вже п'ята ранку, ти не спиш, Сумуєш ти за ним у цю хвилину, І думкою до нього ти летиш, А чай поглинув сліз твоїх краплину. І відстань ця, немовби ката руки, Руйнує твою душу кожен день. Відрадою стають лиш телефона звуки, Його слова малюють свято в будень. Проходять дні і ви зустрілись. Знову. В єдине ціле об'єднало почуття. Немовби світ беріг вашу розмову, Яка проклала стежку у життя.
2018-07-28 18:46:10
7
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
diamore_ego
Молодець. Я в захваті...
Відповісти
2018-11-26 19:03:53
1
Deli Vongola
@diamore_ego дуже дякую
Відповісти
2018-12-09 11:03:18
1
Інші вірші поета
А пам'ятаєш...
Інші поети
Схожі вірші
Всі
Впізнай себе...
Вікторія Тодавчич
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
2173
У серці...
Катерина Данилевська
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
10329