Вже п'ята ранку...

Deli Vongola

Вже п'ята ранку, ти не спиш, Сумуєш ти за ним у цю хвилину, І думкою до нього ти летиш, А чай поглинув сліз твоїх краплину. І відстань ця, немовби ката руки, Руйнує твою душу кожен день. Відрадою стають лиш телефона звуки, Його слова малюють свято в будень. Проходять дні і ви зустрілись. Знову. В єдине ціле об'єднало почуття. Немовби світ беріг вашу розмову, Яка проклала стежку у життя.

2018-07-28 18:46:10

7

2

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (2)

diamore_ego

Молодець. Я в захваті...

Відповісти

2018-11-26 19:03:53

1

Deli Vongola

@diamore_ego дуже дякую

Відповісти

2018-12-09 11:03:18

1

Схожі вірші

Всі

У серці...

Катерина Данилевська

Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.

107

16

10334

"Ми усе подолаємо разом..."

Nadine Tikhonovitch

«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»

52

3

2289