Вже п'ята ранку...
Deli Vongola
Вже п'ята ранку, ти не спиш, Сумуєш ти за ним у цю хвилину, І думкою до нього ти летиш, А чай поглинув сліз твоїх краплину. І відстань ця, немовби ката руки, Руйнує твою душу кожен день. Відрадою стають лиш телефона звуки, Його слова малюють свято в будень. Проходять дні і ви зустрілись. Знову. В єдине ціле об'єднало почуття. Немовби світ беріг вашу розмову, Яка проклала стежку у життя.
2018-07-28 18:46:10
7
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
diamore_ego
Молодець. Я в захваті...
Відповісти
2018-11-26 19:03:53
1
Deli Vongola
@diamore_ego дуже дякую
Відповісти
2018-12-09 11:03:18
1
Інші вірші поета
А пам'ятаєш...
Інші поети
White_Fox_
@White_Fox_
Схожі вірші
Всі
"Hannah"
Jojo Harl
Why would you bully? Was that okay? Nobody helped me, Get out of the way. And i didn't cry. And i didn't lie. I just looked at you. With a fake smile. You could love me. You really could. But you didn't. You left me alone. And then i cried. And then i lied. I left my world, Without any love. Someone will need you. Someone will shout. Listen to the scream. Help the people live. ♡ Inspired by "13 reasons why" Netflix series.
68
6
16634
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1832