А пам'ятаєш...
А пам'ятаєш ніжності слова... Що шепотіла тобі тихо-тихо. А ти пішов туди, у майбуття, Вважав, що разом нас чекає лихо. А пам'ятаєш зустрічі до зір... Що дарували щастя без упину. А ти відвів від темряви свій взір, Казав: "Буду з тобою до загину". А пам'ятаєш радісні ті дні... Що ми пройшли, тримаючись за руки. А ти відкинув митті незначні І замість радості ти вибрав муки. А пам'ятаєш..? Звісно пам'ятаєш. Бо ж ми були закохані, щасливі. А ти мене, кохання залишаєш І йдеш туди, де горя очі сиві.
2018-05-08 08:22:56
8
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Deli Vongola
@Mene.net Дякую
Відповісти
2018-05-09 11:44:13
Подобається
Даша
Очень красиво😍
Відповісти
2018-05-17 07:30:40
Подобається
Deli Vongola
@Даша спасибо ❤️
Відповісти
2018-05-17 07:32:12
Подобається
Схожі вірші
Всі
Дозе с любовью))
Прошу не уходи , Ты луч ,что красит день всех Как тяжело так просто отпустить , Твой свет от шоколад творений Ты весела всегда ,поддержишь если грустно Всем здесь стала важна И в тоже время согреешь теплотою гнусно На аве так няшна с котейками мимишна , С улыбкою ясна й не будет так прывична ! Мне грустно без тебя , хорошая зайчуга !! Я ж буду так скучать за твоими стишками , Что даришь всем сполна С любовью й ораматом тепловой ласки :) Оть доброты твоей Сб стал радостью излучен :) Ведь многим принесла Частичку доброты с улыбочкой уюта лучик 🌹 (( 🍫✨🌹💕)) P.s: Посвященно Дозе с любовью от Морки 💕🍫))) ( Одна и единственная на Сб Шоко-котейка ,что поднимает настроение другим своим позитивным настроением 🍫💕)) https://www.surgebook.com/alievaelmira/blog/ejk3a46
42
40
2560
Закат декабря
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
1558