Parallel universe
Anastasiia S
Якщо для мене завтра не настане, Я проживу своє сьогодні за майбутнє, Прощуся з тими, хто залишив рани, І за образивших мене, я помолюся. Прийму як подарунок зустріч з небом, Щоб вже нарешті віднайти тебе, В тобі мій спокій і моя потреба, Без тебе майже втратила себе. Для когось завтра точно не настане, Хтось є готовим до шляху, хтось ні, Хтось ще сьогодні наперед будує плани, Ще сподіваючись - реалізуються вони. Коли для тебе завтра не настало, І поділили нас безжалісно світи, Для мене воно теж байдужим стало, Було б потрібним, якби в ньому був і ти.
2023-10-22 17:30:53
2
0
Інші вірші поета
Сompetitress My lost war Сonsecrated to my husband Douleur
Інші поети
_White_Fox
@_White_Fox
Imperfectone
@bulletproof
Екатерина Арлей
@Katherine_morningstar
Схожі вірші
Всі
Question 1?/Вопрос 1?
shadowlinxxx morgan
The girl that questions everything,is a girl that needs many answers.She wanders the earth trying to find the person that can answer her many queries.Everthing she writes has a hidden question that makes her heart ache and her head hurt.She spends days writing sad story's that she forgets her sad life.Shes in a painful story that never ends,she's in a story that writes itself.The pages in the book were filled ever so easy,because her heart wrote it for her.She spent her life being afraid,that's what made it so boring.Finding her passion was easy,but fulfilling it was the hardest part of all.Her writing may be boring and sad,but it's what keeps her sane. "She had all the questions in the word,and he had all the answers." Lillian xx
45
8
3639
Я граю лише уві снах...
Nadine Tikhonovitch
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
130
26
4592