Сonsecrated to my husband

Anastasiia S

А хочеш, я скажу, який цей світ без тебе? Нехай вже пізно, все одно скажу. Немає фарби в ньому і відтінку неба Є довга чорно-біла смужка в довжину. А хочеш, я скажу як прокидаюсь вранці? Тому що треба, не тому, що хочу, Благаю ніч скоріш настати, хоч і відкрила тільки очі. Тримаюсь за минуле як рятунок, Майбутнє бачити без тебе відмовляюсь, І на закоханих по вулиці бігучих, Я зараз з заздрістю і сумом озираюсь, А хочеш, я скажу, яка вона, самотність? Коли не дихати, не спати ти не можеш, Нічого не забулось, ти ж це знаєш, І з наших спільних днів я пам'ятаю кожен.

2023-10-11 11:22:37

1

0

Схожі вірші

Всі

"Письмо ушедших дней"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.

43

17

2674

Приходи (RU-UA)

Ай

Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.

42

3

2014