Сonsecrated to my husband
Anastasiia S
А хочеш, я скажу, який цей світ без тебе? Нехай вже пізно, все одно скажу. Немає фарби в ньому і відтінку неба Є довга чорно-біла смужка в довжину. А хочеш, я скажу як прокидаюсь вранці? Тому що треба, не тому, що хочу, Благаю ніч скоріш настати, хоч і відкрила тільки очі. Тримаюсь за минуле як рятунок, Майбутнє бачити без тебе відмовляюсь, І на закоханих по вулиці бігучих, Я зараз з заздрістю і сумом озираюсь, А хочеш, я скажу, яка вона, самотність? Коли не дихати, не спати ти не можеш, Нічого не забулось, ти ж це знаєш, І з наших спільних днів я пам'ятаю кожен.
2023-10-11 11:22:37
1
0
Інші вірші поета
Traitor Сompetitress My Loss My lost war
Інші поети
Hitar
@Hitar
Lilya Foxyyy
@LillyFox
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
3152
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13489