Сonsecrated to my husband
А хочеш, я скажу, який цей світ без тебе? Нехай вже пізно, все одно скажу. Немає фарби в ньому і відтінку неба Є довга чорно-біла смужка в довжину. А хочеш, я скажу як прокидаюсь вранці? Тому що треба, не тому, що хочу, Благаю ніч скоріш настати, хоч і відкрила тільки очі. Тримаюсь за минуле як рятунок, Майбутнє бачити без тебе відмовляюсь, І на закоханих по вулиці бігучих, Я зараз з заздрістю і сумом озираюсь, А хочеш, я скажу, яка вона, самотність? Коли не дихати, не спати ти не можеш, Нічого не забулось, ти ж це знаєш, І з наших спільних днів я пам'ятаю кожен.
2023-10-11 11:22:37
1
0
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1801
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
1994