Біль
Dilekata
Кажуть виговоритись треба. Кажуть стане проще вже. Але що тоді робити, Як думки не полишають тебе? "Мабуть просто треба жити?" Темні букви, білий фон, Як же влучно, як чіпляє, Той простий... той мудрий текст. Мабуть й справді треба жити. "просто жити", так бува. І старатись не тужити, Бути сильним і стійким. Кажуть, друг - найгірший ворог, Знає він про нас усе.. Та найгірший з ворогів, лиш.. Ти. Сам. Собі. Раниш думкою, не словом, а то гірше у сто крат. Мучаєм, не знаєм жалість... Ми собі й палач, і кат. 2017(1стп)-01.03.2018
2018-01-05 20:25:08
21
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Dilekata
очень хорошая мысль) просто прекрасная
Відповісти
2018-02-28 22:42:12
Подобається
Інші вірші поета
Обманлива вічність Дурість, наївність... любов
Інші поети
رِينبـــو
@RawanEltheni
Схожі вірші
Всі
12
ᴅɪᴀɴᴀ ᴍᴀʏ
А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.
87
4
8924
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
4834