Обманлива вічність

Dilekata

Вічність буває різна, В кого день, а в кого два. Хтось протягне і рік..інший два.. Та таке бува, що Хтось може й пів життя. І все ж... Вічність це все омана, Казка з добра і ласки, З обману, ілюзій і сліз. Кохання ж - найбільша З ілюзій всіх. Воно завжди вічне і чисте, Справжнє - без бутафорій, А скільки трапляєш його за життя... Вічно вічне і вічно зрадливе. Й нікого вже не здивуєш таким, Та в казку мрійники вірять. Чи просто втомленим людям Хочеться вірити в щось. 2017

2017-12-27 23:48:10

8

7

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (7)

Dilekata

@Егор Таранин дякую

Відповісти

2018-01-05 11:04:01

1

Dilekata

@Егор Таранин і я вірю) чому ж ні

Відповісти

2018-01-05 11:04:42

1

Егор Таранин

@Dilekata от і прекрасно) отак знайдуться дві людини, які вірять в любов і будуть жити щасливо))😍

Відповісти

2018-01-05 11:09:21

1

Схожі вірші

Всі

Я тебе по-справжньому кохала...

Вікторія Тодавчич

Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.

42

15

1883

La lune

Nadine Tikhonovitch

Quand les rues de la ville sont plus sombres, Quand la moitié de la planète dort, Quand les étoiles de rêve tombent, La lune me brille, la lune d'or. Je peux la regarder la nuit Et j'écris mes poèmes bizarres, Peut-être je suis folle ou stupide, Mais la lune me donne de l'espoir. Elle est froide, comme l'hiver, Elle est pâle, comme malade, Je peux là regarder les rivières Et parfois je vois les cascades. Elle est mystérieuse, magnifique, Satellite sombre de notre planète, Séduisante, heady et magique, L'ami fidèle pour tous les poètes. La lune, pourquoi tu es triste? La lune, je ne vois pas ton sourire, Dis moi ce qui te rend attriste, Dis moi ce qui te fais souffrir! La lune, tu es loin de moi, Il y a des kilomètres entre nous, Je rêve de toi de matin à soir, Je rêve et j'écris sur l'amour. Et je danse dans ta lumière, Mes idées sont tristes et drôles, J'aime tes yeux tendres, lunaires, Ils me disent que je suis folle. Mais, ma lune, tu es mon rêve, Tu es mon inspiration, ma lune, Mon souffle, tu m'aimes, j'espère, Parce que tu es mon amour!

49

14

1292