Дурість, наївність... любов
°Давній віршик° Людська довіра, як мишина дурість: Хоч в мишоловці ти отримаєш не нагороду, а рани лиш,і втратиш все в кінець, довіра та надія не подінуться нікуди. Й чутно оті хлопки, що гризунів наївних, як і люди, заточують в обіймах тих сталевих, які лиш холодом невідворотності та болі довіру всю й наївність ту розносять вщент. І знову й знову підіймається людина. У шрамах вся і з ранами новими, Та зі шматочків складена довіра, Що необачно так розбитою була. Все знову й знову воскреса вона. І хоч із дурістю довіра схожа, Та зовсім інше має на меті: Щоб серце з серцем, та душа з душею В танку сплелись первинному отому, Де балом правлять замкнутість та холод. І знову й знову розбивається надія, Що говорила: 《 Та обійдеться усе! Ось тільки почекай… Май трішечки терпіння Та іншим людям вибачай. Адже стіна, нехай твердіша каменю, не вічна. І тисячу таких от стін лише одна любов у щепки рознесе! Ти лиш спроможним до любові будь! До чистої, невинної любові, що світ рятує вкотре вже. 》 І хоч як миші ми… Нехай! Бо зовсім то не дурість! То лиш спасіння від жорстокості реалій. То сила, що веде нас серед тьми. Та сила сил, що як тунель До світла всіх проводить. Бо то надія, що як подруга найліпша Підтримує ту невмирущу віру. Отую віру, котра з попелу встає, Та й далі вірить. Вірить серцю! В котрому все ще теплиться любов. 2017 або 2016😄
2018-01-02 10:53:33
8
0
Схожі вірші
Всі
La lune
Quand les rues de la ville sont plus sombres, Quand la moitié de la planète dort, Quand les étoiles de rêve tombent, La lune me brille, la lune d'or. Je peux la regarder la nuit Et j'écris mes poèmes bizarres, Peut-être je suis folle ou stupide, Mais la lune me donne de l'espoir. Elle est froide, comme l'hiver, Elle est pâle, comme malade, Je peux là regarder les rivières Et parfois je vois les cascades. Elle est mystérieuse, magnifique, Satellite sombre de notre planète, Séduisante, heady et magique, L'ami fidèle pour tous les poètes. La lune, pourquoi tu es triste? La lune, je ne vois pas ton sourire, Dis moi ce qui te rend attriste, Dis moi ce qui te fais souffrir! La lune, tu es loin de moi, Il y a des kilomètres entre nous, Je rêve de toi de matin à soir, Je rêve et j'écris sur l'amour. Et je danse dans ta lumière, Mes idées sont tristes et drôles, J'aime tes yeux tendres, lunaires, Ils me disent que je suis folle. Mais, ma lune, tu es mon rêve, Tu es mon inspiration, ma lune, Mon souffle, tu m'aimes, j'espère, Parce que tu es mon amour!
49
14
1420
"Я буду помнить"
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
2339