Летять роки... І ми разом із ними
Летять роки, неначе ті птахи у вирій Та нам минулого назад не повернуть. Ми дякуємо школі за всі роки щасливі І з посмішкою щирою рушаємо у путь. На диво швидко промайнув той час, Коли доводили ми рідних до розпуки. Та ще недавно йшли у перший клас Невпевненно тримаючись за руки. У нашій пам'яті залишаться уроки, Гучні перерви, сльози, сміх і шум. Нові в майбутнє робимо ми кроки На нас чекає щастя, ні до чого сум. Повік в серцях ми збережем дитячі Спогади про батьківську турботу Й слова подяки рідним шлем гарячі, Готуючись невпинно до польоту. Летять роки... І ми разом із ними Дорослі й пишнокрилі в далечінь Летим до мрій просторами земними, Серед бажань незримих мерехтінь.
2019-06-10 20:18:43
5
0
Схожі вірші
Всі
Впізнай себе...
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
1598
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4003