Крізь смальту
ᴅɪᴀɴᴀ ғɪʟ
Оксамитової шкіри торкаються губи Легкий подих твій відчуваю востаннє Епічність моменту цього наяву би Колись перевершила би сподівання. Смарагдовий проблиск серед асфальту Активував давно сплячу цікавість На тебе дивлюсь тепер я крізь смальту, Добре бачу мережеву чорну вуаль ту Разом з нею й на серці шершавість.
2022-10-27 20:18:39
5
0
Інші вірші поета
втома/ Probably Самотній човен Я люблю дощ
Інші поети
MaggieB
@MaggieB
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
تُومِي.
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
3240
Твої долоні
Ай
Одного разу, я опинюся в твоему полоні, де назавжди сплетуться наші долоні, де у солодкому танці зійдуться дві долі, чиї серця закохаются з власної волі. Бо справжня любов – вона у свободі, вибір за вами: ви палкі чи холодні? А я немов танцую з тобою на льоді і з власноі волі віддаюся у твої долоні.
74
1
4517