Крізь смальту
ᴅɪᴀɴᴀ ғɪʟ
Оксамитової шкіри торкаються губи Легкий подих твій відчуваю востаннє Епічність моменту цього наяву би Колись перевершила би сподівання. Смарагдовий проблиск серед асфальту Активував давно сплячу цікавість На тебе дивлюсь тепер я крізь смальту, Добре бачу мережеву чорну вуаль ту Разом з нею й на серці шершавість.
2022-10-27 20:18:39
5
0
Інші вірші поета
втома/ Життя моє невпинне Абсолютна темрява Обережно, можна закохатися
Інші поети
Ruqayyah Jkh
@Outcast_Writer
ttairus
@ttairus
Схожі вірші
Всі
Я отпущу с временем дальше ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
3509
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2221