Крізь смальту
Оксамитової шкіри торкаються губи
Легкий подих твій відчуваю востаннє
Епічність моменту цього наяву би
Колись перевершила би сподівання.
Смарагдовий проблиск серед асфальту
Активував давно сплячу цікавість
На тебе дивлюсь тепер я крізь смальту,
Добре бачу мережеву чорну вуаль ту
Разом з нею й на серці шершавість.
2022-10-27 20:18:39
5
0