Пять гудків
Востаннє чую пять гудків у телефоні,
Немов цей світ помер, в моїх, світлих очах,
До тебе додзвонитись вже ніяк не зможу
Заснути поруч, чувши голос твій. Це крах.
Востаннє поруч, ніби божевільний
Стою, тримаючись об поручні моста
Тебе так хочеться поцілувати, так повільно,
Та розумію, що давно вже не моя.
Мабуть без тактно, подумки та мимоволі
Заглянув в очі, тихо й так повільно
Відчувши біль, образу й небуття,
Кохавши до нестями й так повільно
Згубив себе у світі небуття.
Цей світ й життя здається так не змінним,
В обіймах ти руйнуєш почуття,
Від алкоголю опянієш мов дитя,
Та пять гудків тебе убють по-волі
Мов гострий клин у груди, до кінця.
2018-09-24 16:11:54
5
0