Рух життя
Ти їдеш, дивишся в майбутнє   Не помічаєш тисячі шляхів   Ти думаєш, чому все так забуте?   Гадаєш, як минуле повернути,   Признайся, ти б це не зумів.   А пам'ятаєш, як ходив до школи?   А пам'ятаєш свої перші, будні дні? Згадай, як весело було довкола   Чим ти займався, що робив тоді..   Чи пам'ятаєш свої перші почуття? Свої старання, допомоги людям,   Всі барви певного моменту   Це твоє життя...   Воно не стримне, думай, що довкола буде.   Чи пам'ятаєш свої двадцять?   Коли ти планував своє життя...   Ти думав, що ти вже дорослий?   Ти думав, що готовий до життя?   Один твій хід, це крок.   Одна мета, це вистріл у всі цілі!   Не метушись, присядь ти, відпочинь..   Життя летить, не наче в небі птах. Ти ж не спіши, роздумавши,   Зробивши вірний хід,   Поставивши собі мету, добєшся цілі.   Життя – це певна суїта,   Історія з минулим, повір же ти в майбутнє!   Воно як слід, що залишається в серцях.   Коли ти переносиш біль, страждання чи кохання   Ненависть, доброту, та щиру злість.   За весь цей час, зумієш зрозуміти   Одну, лиш філосовську річ...   Можливо, серцем ти не скажеш   Душею доторкнутись би не зміг   Думками, думаєш розкажеш?   Засумнівався?   Тихо так притих...   Повір, усі твої старання, усі ці цілі у житті   Добитися тобі б здавалось тяжко   Чи правда це, не знать мені.   Ти їдеш далі, дивишся в майбутнє Думками вибираєш вірний шлях   З тобою, поряд вірні тобі люди   Щасливий думаю.. Чи це не так?   Твій рух життя здається вічним   В вогні, ти спалюєш все небуття   В надіях, обираєш сенс життя,   До пристрасті ти маєш міру,   Від алкоголю оп'янієш мов дитя..    
2018-03-28 07:40:10
7
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Єгор Комаров
только текст надо форматировать перед публикацией. Зачем пустве строки между строк? вырви глаз
Відповісти
2018-03-28 08:00:48
1
Рыцарь Времени
@Єгор Комаров отредактируем :)
Відповісти
2018-03-28 09:27:42
Подобається
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5487
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
2221