Рух життя

Рыцарь Времени

Ти їдеш, дивишся в майбутнє Не помічаєш тисячі шляхів Ти думаєш, чому все так забуте? Гадаєш, як минуле повернути, Признайся, ти б це не зумів. А пам'ятаєш, як ходив до школи? А пам'ятаєш свої перші, будні дні? Згадай, як весело було довкола Чим ти займався, що робив тоді.. Чи пам'ятаєш свої перші почуття? Свої старання, допомоги людям, Всі барви певного моменту Це твоє життя... Воно не стримне, думай, що довкола буде. Чи пам'ятаєш свої двадцять? Коли ти планував своє життя... Ти думав, що ти вже дорослий? Ти думав, що готовий до життя? Один твій хід, це крок. Одна мета, це вистріл у всі цілі! Не метушись, присядь ти, відпочинь.. Життя летить, не наче в небі птах. Ти ж не спіши, роздумавши, Зробивши вірний хід, Поставивши собі мету, добєшся цілі. Життя – це певна суїта, Історія з минулим, повір же ти в майбутнє! Воно як слід, що залишається в серцях. Коли ти переносиш біль, страждання чи кохання Ненависть, доброту, та щиру злість. За весь цей час, зумієш зрозуміти Одну, лиш філосовську річ... Можливо, серцем ти не скажеш Душею доторкнутись би не зміг Думками, думаєш розкажеш? Засумнівався? Тихо так притих... Повір, усі твої старання, усі ці цілі у житті Добитися тобі б здавалось тяжко Чи правда це, не знать мені. Ти їдеш далі, дивишся в майбутнє Думками вибираєш вірний шлях З тобою, поряд вірні тобі люди Щасливий думаю.. Чи це не так? Твій рух життя здається вічним В вогні, ти спалюєш все небуття В надіях, обираєш сенс життя, До пристрасті ти маєш міру, Від алкоголю оп'янієш мов дитя..

2018-03-28 07:40:10

7

2

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (2)

Єгор Комаров

только текст надо форматировать перед публикацией. Зачем пустве строки между строк? вырви глаз

Відповісти

2018-03-28 08:00:48

1

Рыцарь Времени

@Єгор Комаров отредактируем :)

Відповісти

2018-03-28 09:27:42

Подобається

Схожі вірші

Всі

У серці...

Катерина Данилевська

Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.

107

16

9719

Все й одразу

Ай

Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.

84

2

4047