Ah la vie, ah la mort...

EightNoAme

Cet amour né du charme du regard D'une attirance me laissant hagard Dans une passion où l'on s'égare Tout a pris fin sans crier gare Sur ce morne quai de gare Tu m'as quitté sans égard Depuis ce temps, je vagabonde La détresse m'assaille par ondes Alors que tu étais mon monde Mon répit n'est que secondes Et je revois ta chevelure blonde Je m'enferme dans une ronde Parfois je crois entendre ton pas Créé par mon illusion en appât Mais évidemment, tu n'y es pas Pour te trouver, aucun compas Et sans faire de mea culpa, Je m'enfonce dans le trépas.

2021-01-09 19:47:40

Інші вірші поета

Voyage Ange de minuit Briser ses chaînes Nature enneigée

Інші поети

Nada Maria

@_Nada_Baek

Ren

@Panda_4010

Владислава Тріус

@ProstoVilna

Схожі вірші

Всі

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

12007

"Я буду помнить"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .

2190