L'ange et l'incube
Un jour un ange fut lassé par la lumière Et vint rejoindre son ami incube dans son enfer. Il lui demanda ce qu'il avait pour lui plaire Et les sourcils de l'incube sous l'étonnement se froncèrent. Quelle était donc cette drôle de question? Son ange n'avait-il pas compris la force de sa passion ? L'incube examina son aimé avec attention Cherchant les bons mots pour lui transmettre ses émotions. Comment lui faire comprendre qu'il aimait tout chez lui ? Le petit ange l'avait charmé dès qu'il avait souri. Attendri quand il lui avoua qu'il se faisait du souci Quand il n'avait pas de nouvelles de lui. Dieu, que son ange était gentil ! Comment lui faire comprendre qu'il aimait son être tout entier ? Qu'il comptait passer sa vie en lui disant qu'il l'aimait ? Qu'il était comme son âme-sœur, son autre moitié Et que dès qu'il était loin de lui, il se sentait incomplet ? Seulement, il n'y avait pas assez de mots pour dire tout ce qu'il ressentait, Les mots manquent aux émotions, tout le monde le sait. Il pourrait passer ses journées à le contempler, Le câliner, l'embrasser, juste l'aimer. Il se tourna alors vers le petit chérubin, Déposant un léger baiser sur ses cheveux bruns. Et, sans jamais lâcher leur main, Ils s'en allèrent ensemble pour construire demain.
2020-10-20 08:06:31
11
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
EightNoAme
Anw merci 🥰
Відповісти
2020-10-20 10:13:30
Подобається
EightNoAme
Désolée ? 😂 C'est bien le français !
Відповісти
2020-10-29 22:20:18
Подобається
Схожі вірші
Всі
Закат декабря
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
1514
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
130
26
4501