Вірші
Маг та Воїн. Воїн та Маг. Воїн та ... Русалка. Воїн та Банші.(частини перша, друга, третя та четверта (заключна)
1
У лісі темному й глухому
Від Смерті Воїн відбивався.
Та рани не були страшні -
Чомусь спокійним він лишався...
У серці - важко і темно -
Розлука з Дівою спіткала...
І де б він часом не з'являвся -
Усюди Смерть його шукала...
Але в покинутому лісі
Дріада дуже довго жила -
На вихованні у Русалки -
І їй подібна вона була...
Ввібрала все її добро...
Вимову, всі її думки, ,
І стала чистою, святою.
Хоч образ був людський...
2
Так швидко виникло кохання
Між Воїном і Магом, просто неба...
Дріаді - декілька століть...
Йому лиш двадцять... І це ж треба...
Та ВІН сказав, що вік то неважливо
(Наївне серце молоде!!!)
Схопив за руку і сміливо,
У новий світ її веде...
Співав наш Воїн серенади
Про вічную Любов та Щастя!!!
І серце бідне у Дріади
Було у нього в цілковитій власті...
Магічну випускала силу
Й для милого Чудес творила...
Допоки не зустріли Ту,
Що серце Воїну колись розбила....
3
Дріада глянула - і вмить
На серці стало холодно і жалко...
Бо розпізнала в Діві тій
Вона іще одну Русалку...
Не ту, що Мамою була
І доброті і милості ростила...
Русалка - хижа й молода,
Що серце Милому розбила...
Дріада знала, що такі,
Поки не мине років сто,
Тихенько душі поїдають,
Щоб для Краси воно було...
Щоб не загинув рідний Милий,
Віддавши душу з добротою,
Свою магічну віддавала Силу
І стала під кінець Пустою...
4
В Порожнє тіло той Богині
Стікались горе, зло (що тут не мало)...
Й під глузування Демонів і Відьом
Дріада Банші раптом стала!!!
Носилася по небу і кричала
Все руйнувала навздогін!
Коханого вона шукала!
Тепер їй був потрібен лише Він!
Але слабка, на жаль, людина
І береже себе в нещасті.
В печері наш сховався Воїн.
Побачить Банші побоявся .
І так сидить там й досі
Хоч чудово знає:
Його Дріада іще Любить!!
І Шукає!
І Ридає!
(2018 рік. Перекладено, оновлено в 2025 році. Будьмо сильні! Бережіть себе !!!)
0
0
19
Спокій
Вибір - на тисячу векторів.
Вартість - на сотню монет.
Гарем - на десять спектрів.
Репутація - на стервоплет.
Варто вже скористатись
Всім тим, що давно вже є.
Щотижня святкувати,
Слухати серце своє.
Вирівняє скоро бульдозер
Залишки сміття з життя.
Зникнуть дурні й зажерлі.
Всі підуть в небуття...
0
0
180
Твій великий...
Шаленію від твого великого...
Він в мені струною озивається...
Ще з таким нікого не зустріла я -
Він такий, такий вражаючий!!!
Він об'ємний і всепроникаючий
І жінки й чоловіки з нього дивуються.
А я просто тану, коли ти
Демонструєш його всюди, хоч на вулиці...
Завмирає серце, милий мій,
Коли так стаєш у звичну тобі позу.
Тисяча овацій, коли ти
Демонструєш свій великий розум.
Як люблю, коли розкривши мою книгу,
Ти вустами поцілуєш квітку.
Мудрості нектар із неї вип'єш
Пальці прикушу, та і не крикну...
Досвіду твого всі водоспади
Зверху на мене полинуть
І закрутять у водоворотах,
Й покладуть мене на спину.
А насіння мудрості й любові
Дасть в моїй душі коріння.
І мою красу, і твій великий розум
Зможе перейнять дитина...
6
0
652
Боулінг
Розпочинаю новий день
В дурних безцільних діях...
Серед брехливих слів, пісень,
Що начебто несуть надію.
Ау!!!! Погляньте лишень люди
Артистам треба також жити...
А їх всі виступи брехливі
Щоб з натовпу грошей струсити...
3
0
542
2d Всесвіт
Буденні справи - просто нудить...
Й отруту виплесну у відра й вірші...
Веселі речі геть забуду.
І з кожним роком буде усе гірше...
На сторінках і на екрані
Тіла, политі маслом й хтиві...
І тягнуть губи там неповнолітні
І думають, що так красиво...
І надивившись, ман'ячіють,
Ті , хто давно батьками мали бути...
Але чомусь ще досі скачуть,
З неповнолітніми, розкутими...
Хаос... Так ти любив це слово...
Тепер тримай його в реалі...
Щодня, листаєш, як сторінки книги,
Щоразу - нову кралю...
4
0
543
