Нас знову зведе доля
ЕЛА Троянська
(18+)
Зведе нас доля І якщо так треба Знову побачимось з тобою Шалені ночі.. Серенади... Світанок над рікою... Вже котрий раз Сумно зітхаю І на квиточки Все збираю Свої останнії гроши... А ти – дзвони мені й пиши... І знову, знов до тебе Я приїду Втискаючись у крісло "Інтерсіті". Нехай смішна І не красива - Порив душі не зупинити! Іду ва-банк, Як і спочатку - Крокую з затишку У прірву. Мій світ в руїнах – Я ж - не помічаю! Один лиш ти – Мій Світ та Віра. А круки - вони всюди в'ються Уже давно вони мене склювали... А ти мене знайшов - і по частинкам Збирав, любив і лікував... Зведе нас доля... І якщо так треба Знову побачимось з тобою... І знову будуть Серенади, Й світанок ясний над рікою... (03.07.2018 р. Переклад 2025р. Розставання - це завжди сумно і важко. Люди мають бачити та відчувати один одного, а не жити в режимі онлайн.)
2025-09-25 21:32:01
0
0
Інші вірші поета
Спадкоємець Ти дивишся на Колобка. Чари обіймів Te amo
Інші поети
Arif Babatinca
@arif_babatinca
Chris
@khristina_khmelivska
Схожі вірші
Всі
Печаль прячется в словах
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
4426
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13001