Русалка і Святий
(18+)
Давно це було: В лісі темнім Зустрілись дві прості Душі. Життя було таким буремним Ці двоє ж Милувались У тиші... Він був Святим, Вона - Магічна. Кохання - це для них був гріх. Вона сміялась тихо, істерично. Для нього наставляти - краще інших втіх. Червоне плаття і звабливая людина Раптово стала серед них. Як гром небесний: Є у них дитина! Святий згрішив, Плотських вкусив утіх... Оскаженіла бідная Русалка І в лісі наламала дров... І довго дрова ті ламала, Аж поки ти до нас прийшов. І поки вірить тобі дуже, Довіру збережи, мій Любий друже... Я ж що змогла, те і зробила, І допомоги прошу, Милий... Бо хвора тема, що літає Де вже можна і не можна: Це Зрада... В її серці лють палає.. Бережи нас, Боже...
2026-04-14 21:31:28
0
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2973
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13416