Життя
Емілія Грін
Що таке життя? Чому воно таке складне? Ці випробування на шляху до мети. Хочеться сидіти лише в кімнаті, І не виходити - взагалі. Лише є біль, зрада, думки, І віра, що колись все буде на краще. Подруга зрадила? Кинув коханий? Чи проблеми з твоїми батьками? Не правильно це, знайте. Все ще може змінитися, Пам'ятайте одне - життя твоє одне. Знайте.. Все, що вчора відбулося, Це вже в минулому. Забудьте, та насолоджуйтеся днем, Живіть на заздрість своїм ворогам, І забудьте взагалі про усе. _____________________________________
2020-04-07 19:44:27
11
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Тетяна Кравченко
Дуже гарно зауважено, що життя одне, та варто насолоджуватися моментами зараз, а не думати про минуле)
Відповісти
2021-03-02 22:10:45
1
Емілія Грін
@Тетяна Кравченко так це вірно)
Відповісти
2021-03-03 06:25:15
Подобається
Інші вірші поета
Подруга Зорька Ностальгія Кохання... Поцілунок
Інші поети
Alice Fantomhife
@Alice_Fantomhife
Схожі вірші
Всі
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1747
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2381