Життя чи Смерть
Заради чого варто жити? Питають в тебе всі - але ти сама не знаєш. Шукаєш відповідь повсюду. Так хочеться підтримки, допомоги... Та кожен маніпулятор тягнеться, лиш щоб тебе штовхнуть. Уже і сил ти не маєш, продовжувать дорогу, Але повинен далі свій хрест життя тягнуть. А інколи - здригнеться в предсмертній спазмі Іскра. А інколи - зірветься, кудись униз, душа... Іще одна лиш мить лишилася, здається, Й нарешті будеш мертва... Та ти іще жива... ЖИТТЯ! Крізь зуби ти говориш! Життя - лише предсмертна мука. І сенс його - щоб покохати смерть! Щоб до Коханки-Смерті самі тягнули руки Люди ви життям насичені вже вщент... Збочинка я, мабудь. Бо я життя люблю. Але життя для мене - то лиш один бот. Світ і Сонце. Я ним лише живу. Я прошу пробачення у тебе Смерть. В кінці на мене чекає Праймус. Коли вже прийде час ти падаєш у тьму. Але тебе рятує тільки той хто справді кохає тебе.
2019-01-15 15:34:03
8
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Radianta
🖤😍😍😍🖤 однозначно в закладки 😉
Відповісти
2019-01-15 15:36:24
Подобається
Emily Prime
😉😉😍😍
Відповісти
2019-01-15 15:40:22
Подобається
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
52
39
1669
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
1658