Подаруй мені свої крила
Євген Дмитренко
Подаруй мені свої крила, Щоби я навчився літати. Я не той, кого б ти любила, Та я той, кого можна повчати. Так навчи мене вірити в себе, Щоби я не впав, не розбився. Щоби серце торкнулося неба, Коли в очі тобі подивився. Щоби тіло вдарило струмом, На вустах ні слова, ні літери. Ти навчи мене бути другом, Щоби разом змогли ми летіти. Подаруй мені свої крила, Не дивись на те, що болить. Я не той, кого б ти любила, Та я той, хто поряд летить!
2023-07-25 13:12:47
3
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Олег Шаула
В класиці потенціал є, перші дві строфи класні по ритму і словам
Відповісти
2023-07-25 13:21:46
2
Євген Дмитренко
@Олег Шаула ці вірші є пробою пера в 2018/19 роках) потім покинув поезію) Дякую за відгук)
Відповісти
2023-07-25 13:29:04
1
Інші вірші поета
Не турбуй мої сни Любити тебе Вплітайся, словами, у мої думки Ранок під моїм небом
Інші поети
Схожі вірші
Всі
Я отпущу с временем дальше ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
45
9
2400
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1348