+
І в цій історії..
Доводиться проковтнути,
щоб нарешті сказати.
Ти говорив, що захистиш, якщо він піднімить.
Але він піднімав, і ти, пропускав.
Вигадка минулого життя.
Мій психолог всього лиш відео, в якому світять нарциси, квіти, як ми.
Віра в те, чого нема.
Надія на слова.
Найти вихід, коли сама.
Така історія сумна.
Де вона, дівчинка.
Коли годинник для неї більше, ніж.
Згадки про ким є.
І зберігати її в сім.
І коли падала не тримав.
І плакала, коли тебе нема.
Обіцяв,
І всі твої слова)
..
Ми такі близькі, але були як звук " ні" .
Але в уяві минулого століття, згадок лише фантазії власних коридорів.
Виявилось, що загубилася я
в них.
І пусті ті коридори.
Втратила контроль над власним життям.
Чи боляче бути внизу.
Ні.,
але тут нікого нема.
І доводиться проковтнути.
І коли ти обіцяв.
Казав, що був краще..
І тепер, серед пустих вулиць.
Щасливіше, ніж тоді.
Мій ніж таки в мені.
І - ні.
Ні.
Іти посеред життя.
Моя мить довга, майже як брехня.
І серед вулиць..
І посеред " була ".
Не чужа серед вулиць.
Виявляється своя я.
І
Світло ліхтарів найближче до людей.
Чекаючи його руки - ти залишаєшся сама серед холодної зими.
Замерзаючи під власним я.
Сьогодні прощаю всі слова.
Серед вулиць тепло від світла чужих домів.
Навіть не знаю, чи розумів.
Він - це той, хто загубив.
Загубив слова у колись собі.
І серед вулиць чужих.
Все інакше.
Серед своїх.
Я все брешу, що дитя в мені щасливе, що пробачає за колись.
2023-11-10 19:02:50
3
0