Désespoir et colère
La médaille a deux côtés La lumière et les Ténèbres, Et chaque côté est remplacé par l'autre. Après la défaite, d'être dans un donjon n'est pas si mal. Vous avez juste besoin de comprendre, Quel est le sens de tout cela. Tout était dans mon âme: La Satisfaction que, Que tu es la seule créature la plus forte sur Terre, Etre célibataire toute ma vie, l'amour et l'adoration de beaucoup de gens. Maintenant ce qui? Le désespoir et la colère se sont maintenant installés dans mon âme. Le désespoir que tout est perdu pour moi, La colère - de ce que les mortels ordinaires ainsi avec moi ont fait. Les ténèbres se sont installés dans mon âme, Mais ensuite, tout a changé. Quelqu'un des profondeurs de la cellule est venu: "Ne soyez pas en colère, Je veux dire un mot.» "Que voulez-vous dire? Ai-je demandé. "J'ai été regarder vous. Je vous aime♥c'est incroyable» Surpris par les mots, Les ténèbres sont parties et C'est une lumière opportune. La lumière de l'amour éternel et de la joie. Je ne suis pas ce que j'ai utilisé pour être. Je regarde différent de maintenant. Je te trouverai le propriétaire d'une belle voix. Vous m'avez aidé à trouver un moyen de sortir de l'obscurité, Et maintenant, je veux vous trouver.
2019-10-28 10:47:41
31
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Женя Закарян
@Мирослава Сим спасибо большое
Відповісти
2019-10-28 10:52:56
1
Схожі вірші
Всі
Чуточку внимательней
Неудачная попытка быть тем, кого сложно обидеть , Рвя бурю за улыбкой проникших эмоций И наивность уже стала себе лишь противна , Все пытаясь понять всех за скрытой дорогой ... Мимо мчат незнакомые люди , И не кто тебя уже не осудит : Всем безразлично твоя лишь обида , И что слёзы пускаешь себе на морозе Может так будет даже на лучше Без различных ненужных вопросов , О том " Как ты ?)" Тебе хорошо ли" Или в этом нет больше смысла и вовсе ... Разве безразличие лучший способ оплаты За свои выражающие сердце бурю эмоций..? Может стоит быть чуточку внимательней , К тем кому помощь и вправду поможет !
40
8
1991
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
11443