Am I Selfish?
I Would you have sensed it if i were to vanish suddenly, Skinned off into the shackles of dark night, With no farewell tales or one-last experience, Or in any tribes of goodbye saying? II Do you discover the bridges in my lines, The faults in my remarks, Where my words stagger in a faintless trail, Bringing my sentences to a finishing lines, Staggering in its reading, warding off its tenacity. III Do you listen to the sounds around, Especially to my audible whispers, Rocking me into the deep blue skies, In the serenity olf my dead morning nightmares? Or do you feel it's just a feeling? IV Am i too selfish and self centred to desire for someone, To reflect into my presence even in the realm of my absence, To watch the desert sprout fruits in drought, To write and read poems, Listening to its diction reigning into my buttomless gut? V I am wounded and with my scars, I longed for my injured faces in the realm of my inked pages, Inhaling the scent of the first early rain after summer, Closed their eyes while with me, And even if it can't be done forever, At least for a moment! . Am i too selfish? . Thomas Oluwatosin © Fearless Lines
2021-07-24 08:57:00
2
0
Схожі вірші
Всі
Пóдрузі
Ти — моє сонце у похмурі дні, І без тебе всі веселощі будуть чужі. Ти — наче мій рятівник, А я — твій вірний захисник. Не кидай мене у часи сумні, Бо без тебе я буду на дні. Прошу́, ніколи не залишай мене одну, Адже без тебе я точно потону. Хто я без тебе? Напевно, мене просто нема... Розкажу я тобі про все із цього "листа". Постався до цього обережно і слушно, Щоб не подумала ти, що це, може, бездушно. Адже писала я ці рядки довго, І ти не посмій не побачити цього! Ми же ж з тобою змалку завжди були разом, І дружбу нашу не зруйнуєш навіть часом. А ти пам'ятаєш, як на кухні говорили про хлопців? Ми зберігали всі секрети, наче у таємній коробці. Смієшся ти, як завжди, смішно, І не сказати про це буде грішно. Дуже подобаються мені наші розмови, Особливо, коли ти "ламаєш" свої брови. Чудово, коли твоя найкраща подруга — сестра. Адже не залишить в біді ніколи вона. А завжди буде поруч. Навіть якщо сам чорт стоїть ліворуч.
48
12
2463
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
3865