From Perusal
While I take a look at the heavens as in their prime, And next the earth, nevertheless old, quieten clothed in green, The gravel and leaves comatose of time, Nor mature nor crumple on their frontage are seen; If iciness come, and abundance in that case doth fade, A bound returns, and they're new young at heart made. But human grows old, falsehood down, ruins everyplace after he's laid. . By birth other sporting than folks creatures all, Yet seems by makeup and by custom cursed — No nearer natural but grief and control put up descend That confusion demolish he had at first; Nor youth, nor strength, nor wisdom coil again, Nor habitations extended their names retain, But in nothingness to the conclusive day remain. . Shall I next praise the heavens, the trees, the earth, Because their beauty and their power survive longer? Shall I want near or in no way to had birth, Because they're better and their bodies stronger? No! They shall darken, perish, fade, and die, And at what time unmade shall they lie; But human was prepared for endless immortality. . Thomas Oluwatosin © Fearless Lines
2021-07-19 12:06:24
2
0
Схожі вірші
Всі
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
2256
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1941