THOUGHTS
I Meters over meters, I journeyed the miles till i reached my tenth kilometer, Like a writer who decides where to pour his ink on, So i departed away from my threshold, Where i battled with my thought within the premium of my actions. II I took a walk, Roaming on the street of my heart with thoughts, Like a Zombie looking for whom to devour, There the tears poured from the eye of my clouds, Till i got drenched in pains of coldness, And got soaked in my own very salty liquid called my Tears. III To where will my actions lead me? Where would my thoughts take me? For the forces of my heart keep pushing like the massacre of the third Battalion, Leading to desert of unfulfilled dreams, Where hope are burried and fears are resurrected. IV A time to regurgitate my worries, To excrete the meals of fear and despair, Just to have a free passage through my mind, Like a seeker who sourjourns with a compass. V Not as a master of my fate, But a true respecter of my Actions. . THOMAS OLUWATOSIN ©Fearless Lines
2021-02-15 11:20:11
2
0
Схожі вірші
Всі
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
3725
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
3840