Голоси
Та досить, вистачить, перестаньте, чому ви знесилюєте мене? Чи мало я вже настраждалась, чи мало горя світ приніс мині? Лишіть мене, хоча б перестаньте ви на хвильку, затихніть ви вже голоси. Не чую вас я, ну що зробила, в чому провинилась, ви я, так діло в чом. Чому не покидаєте мене, невже не стоїть душа мого житя, і стоїть богу її відати. Але не хочу помирати я, ні не стану, я не буду. Непросто я страждала так, щоб богу так рано душу повернути. Я проживу та іншим допоможу, я почула вас, жити буду!
2023-03-18 13:42:24
2
0
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
3109
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2544