Голоси
Та досить, вистачить, перестаньте, чому ви знесилюєте мене? Чи мало я вже настраждалась, чи мало горя світ приніс мині? Лишіть мене, хоча б перестаньте ви на хвильку, затихніть ви вже голоси. Не чую вас я, ну що зробила, в чому провинилась, ви я, так діло в чом. Чому не покидаєте мене, невже не стоїть душа мого житя, і стоїть богу її відати. Але не хочу помирати я, ні не стану, я не буду. Непросто я страждала так, щоб богу так рано душу повернути. Я проживу та іншим допоможу, я почула вас, жити буду!
2023-03-18 13:42:24
2
0
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3589
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13318