@Marta_Zeppelin
Ну подумай логічно. Тобі хіба треба щось про мене знати?
Стихи Все
Греція й Єгипет
Я не змінилася в обличчі — Я помінялась у душі. На арабесках плачуть Мойри, На лаві сплять старі сніги. Я більше плачу, а ніж мучусь. Я відчуваю аромат. Багатогранних деміургів Зжирає душі зла Аммат. Летить Медея в колісниці, Позбавивши дітей життя. Пролита кров стікає в прірву — До мене мчить мій милий кат. І у пустелі заховавшись, Чекає з трепетом бог Сет, Щоб воїнів своїх підняти — Перетворити сутність у скелет. Примарна Ехо пробігала, За нею гнався дикий Пан. А тут Хатхор людей вбиває — Сехмет її ввела в обман. І стільки років проминуло, А скільки вже було століть... Гріхопадіння у натуру, Мене не може вже зігріть.
5
0
343
На память о Лилибет
И гаснет день, и гаснет ночь. Спешат часы, Я говорю им "Прочь!" О, милая моя, любовь навеки! С тобой Я предавался бы греху вовеки. Но ты молчишь, И день со дня Всё больше Мучаешь меня! Ты отстранилась очень резко, И на душе так стало мерзко... Ведь я люблю! А что в ответ? Опять молчание из тысячи слов "Нет!" Вся бледная теперь ты ходишь Как призрак. Ты меня выводишь. И тень твоя уж не с тобой — Она ушла вслед за душой. Да! Я сгубил! Тебя я изничтожил! Да так, что аж скелеты потревожил Своих, твоих, чужих и безымянных Людей, к тебе любовью обуянных. Твой гадкий взгляд тех глаз, Что как сапфиры! Меня навечно так пленили, что грязь Я не заметил! Теперь вот мучаюсь с тобой, И с твоим телом, И с собой. А времени уж больше нет! -------- Я обещаю, что обет, Который дать так не успел, Произнесу я над могилой, Своей прекрасной Лилибет...
5
0
212
Без назви
Міліє мова, мліють люди. Дарма... Апофеоз забутий! А в серці пам'ять нескришима, Як та погожа гарна днина. Дощу вона не жде уже. Хоча... Напевно, це пройде. І захлинеться у словах, У поцілованих сльозах, Доведений до забуття Консенсус моря і буття.
4
0
390