Метелик
Four_hours/Kara Winter
Метелик, метелику, мотиль. Що ти бачив, що ти чув?  Любила, чи кохала вона мене? Що ти знаєш, що скриваєш! Що не розповідаєш?  Чи зустрічається вона з кимось? Чи любить вона його, а він? Кажеш болю завдає!  Я поплачуся за неї. І перепрошу, що покинув. Вона може не прощати, але я її більше ніколи не покину.
2023-03-21 12:31:42
1
0
Інші вірші поета
Серце і душа I will be alright/right to find/fight tonight Символ Голоси
Інші поети
Редан Марво
@andrey_mayorov
Clarissa Fairchild
@clarissa_fray
Olena Кim
@kime_len
Схожі вірші
Всі
Печаль прячется в словах
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
3505
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
83
2
3609