I will be alright/right to find/fight tonight
Сонце в зеніті, натовп довкола, Поспішають, але вони живі, Та продовжують жити, хоч доля їх квола, Таємниці, мрії, надії й страх, Вони серед нас, у щоденних шляхах. Обережно сплю, не буди мене ти, Не грай у дурня — збережи мої сни. Вечір, місяць, зірки — так красиво, І тут ти єдиний, стоїш нерухомо, Думаєш, чому це саме ти. Ранок. Прокидаєшся від сну парадоксального, Тобі лінь, але ж таке вже життя. Одягай маску, і йди крізь це тягарне, Хоч від неї боляче, але куди без неї? Чи справді вона тобі потрібна? Ніч на мосту, де страх — краса, Відчуваєш кінець, а може й чудеса. Терпіти вже важко, втрату нести, Але як же далі, як жити, як йти? Вони брешуть собі, як день за днем, Живуть, працюють, не втомлені ще. Я втомився, та житиму далі, Зустрінемось знову в ті самі печалі. Світлий спалах — чи зірка летить, Загадай бажання, хай мить оживить.
2024-10-04 18:58:05
0
0
Схожі вірші
Всі
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
4335
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
5289