I will be alright/right to find/fight tonight
Сонце в зеніті, натовп довкола, Поспішають, але вони живі, Та продовжують жити, хоч доля їх квола, Таємниці, мрії, надії й страх, Вони серед нас, у щоденних шляхах. Обережно сплю, не буди мене ти, Не грай у дурня — збережи мої сни. Вечір, місяць, зірки — так красиво, І тут ти єдиний, стоїш нерухомо, Думаєш, чому це саме ти. Ранок. Прокидаєшся від сну парадоксального, Тобі лінь, але ж таке вже життя. Одягай маску, і йди крізь це тягарне, Хоч від неї боляче, але куди без неї? Чи справді вона тобі потрібна? Ніч на мосту, де страх — краса, Відчуваєш кінець, а може й чудеса. Терпіти вже важко, втрату нести, Але як же далі, як жити, як йти? Вони брешуть собі, як день за днем, Живуть, працюють, не втомлені ще. Я втомився, та житиму далі, Зустрінемось знову в ті самі печалі. Світлий спалах — чи зірка летить, Загадай бажання, хай мить оживить.
2024-10-04 18:58:05
0
0
Схожі вірші
Всі
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
3745
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
4815