О вітре!
О вітре! Ти любиш співать у водойм На вершині гори свистиш Ідеш завжди поруч зі мною За руку мене вхопивш Шепочеш вустами своїми Ти ніжні мені вірші Про судьби, про долі, про віри І вдень, і вночі гомониш Ти любиш співать колискові народженим щойно словам Чаклуєш танком загадковим Який вибиває такт Творцям, що не мають слуху Митцям, що не мають рук О вітре! З тобою розлука... О вітре! З тобою путь Ти бачив усі покоління Ти знаєш усіх людей І тільки тобі можна вірить не приховуючи ідей...
2019-02-24 13:37:08
3
0
Схожі вірші
Всі
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
2230
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2495