О вітре!
О вітре! Ти любиш співать у водойм На вершині гори свистиш Ідеш завжди поруч зі мною За руку мене вхопивш Шепочеш вустами своїми Ти ніжні мені вірші Про судьби, про долі, про віри І вдень, і вночі гомониш Ти любиш співать колискові народженим щойно словам Чаклуєш танком загадковим Який вибиває такт Творцям, що не мають слуху Митцям, що не мають рук О вітре! З тобою розлука... О вітре! З тобою путь Ти бачив усі покоління Ти знаєш усіх людей І тільки тобі можна вірить не приховуючи ідей...
2019-02-24 13:37:08
3
0
Схожі вірші
Всі
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
1582
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
104
8
12232