ALIVE
The year draws to a close With many thoughts on our minds Mixed feelings of joyfulness and reserve Flowing through our souls But this Constant I know Who brought us through it all Keeping us alive till this very moment With the unmerited opportunity to see the end Many desired to be in your shoes Seeing the end with you But to their graves they came Meeting their dead end swiftly Unexpected it was That in a short span The finality to All their dreams Would come in a single day Bringing them to their expiry Before they had a chance to live But here you are today Daring to dream again Alive and well by Grace All by Christ single Grace Not because you know it all Or that you are that strong But for His mercies despite it All He kept you safe never to be consumed Even when you passed through the waters His presence was unmistakably with you And when you passed through the fire He ensured you were Never burned When drought came with its intensity He was your shield from the heat And when the blizzard came calling He journeyed you through with no hurt This and many more you'll see When you just stop to think Of His many blessings to you Your soul would rejoice and celebrate Rejoicing in His protection and Grace In His Mercy and Favour By which He has rescued You from destruction Rescuing your life from the grave He has kept you safe by Grace For many are the goodness of God to you But time permits me not to mention it all Not withstanding you know them All If you'll spend the time in deep thought Reminiscing on All Christ has done for you Great Rejoicing would stir up in your heart With true praise unto our God. ©heavenly_broadcast # Picture Credit- www.pixabay.com PUNCHLINE- Though things may not have gone the way you desired this year; give God the Thanks. For He is the reason You are Still Alive to tell the story. Psalm 3:5 & Psalm 118:29
2018-12-30 15:57:28
3
0
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
5
11168
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
83
2
3609