Comforts Rod
Glory LoveWorld
When the world around turns you down Saying to you there is no way to fly Just look up to the one who calls Calling you far beyond your coasts Ignoring the bickering mockeries of men Gird up the loins of your mind For in men lies no way unto the end But devastations of discouragements Yet upon the clouds, lies your glory Awaiting you in, divinity So Step beyond, the shores of doubt And the pondering thoughts, of your mind Come unto Him your precious Lord To a place of solace with comfort rods Wherein lies, your destiny In varying colours arrayed in Gold. ©heavenly_broadcast # PUNCHLINE- Our Destiny lies in the hands of Him who has perfected it since the foundation of the world; that we should walk therein. Psalms 23, Psalm 34:8, Jeremiah 17:5 & Ephesians 1:4.
2019-07-10 01:30:02
4
0
Інші вірші поета
CONQUEROR ALIVE The Soldiers Prayers CHARADE
Інші поети
Ella Verrremi
@verrremi
Схожі вірші
Всі
Unbreakable heart
B I
Behind your back people are talking Using words that cut you down to size You want to fight back It's building inside you Holding you up Taking you hostage It's worth fighting for They'll try to take your pride Try to take your soul They'll try to take all the control They'll look you in the eyes Fill you full of lies Believe me they're gonna try So when you're feeling crazy And things fall apart Listen to your head Remember who you are You're the one You're the unbreakable heart
49
1
15084
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12186