THE SUN
Glory LoveWorld
Let the Sun melt away your ice Shining upon your heart Healing All your scars Illuminating your eyes and mind Let Him melt away your glacier Breaking forth through your ash Splitting Rocks of a 100 years Piercing mountains of a thousand years Mountains which have edged you in Blazing lights of glistening brightness Bringing hope to you each day Birthing Hope to your precious days By His Light He dries your tears For indeed the book is open Open indeed for you to know All you need to grow up strong Revealing within the picture of the Sun The glorious picture of the precious One Whose death and life does give you Hope Giving you hope for a better Tomorrow This sun indeed, a light to your feet The very answer to all you need A silver lining in your pool of tears Breathing His Life on you from deep within. ©heavenly_broadcast # PUNCHLINE- Weep Not for the Book of Life is Open, revealing The Christ as your Sun of Life! In whose light we see life. That as the moon, we ought to reflect His Light! Revelations 5:5, Psalm 84:11 & Malachi 4:2
2019-06-28 21:26:18
6
0
Інші вірші поета
New Start His Presence THE FOOLS CHOICE Mammon Prt.3
Інші поети
Marry_Noverry
@Marry_Noverry
Схожі вірші
Всі
Unbreakable heart
B I
Behind your back people are talking Using words that cut you down to size You want to fight back It's building inside you Holding you up Taking you hostage It's worth fighting for They'll try to take your pride Try to take your soul They'll try to take all the control They'll look you in the eyes Fill you full of lies Believe me they're gonna try So when you're feeling crazy And things fall apart Listen to your head Remember who you are You're the one You're the unbreakable heart
49
1
15496
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12439