The Travail of the King
On a gloomy eastern morning I saw a man clad in nothing but a white piece of cheap linen draped around his hip A criminal he was named to be Yet there was nothing incriminating about him Eyes filled with love He had Hands tender to the touch Feet's set like iron and brass Majestic was His every stride Upon His head sat a bleeding thorn of agony and pain Upon His back laid a crossed tree of shame Bearing all the weight of treacherous accusations Alone He wobbled under the weight of great conspiracy His skin was flushed and flayed in horror Like a bruised reed He appeared to be The glow was gone from Him Flesh out of place, bones sticking out A distorted figure passed before me Eyes stung with tears I blinked back the flood that welled up within me Head hung low I watched on in dismay the trail with no hope It was the travail of my King A trial to save An ironical paradox No one could ever preconceive Indeed this was a travail The travail of a True King ©heavenly_broadcast
2018-09-04 19:01:30
3
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Maee
I've never seen anything this good! So beautiful.
Відповісти
2018-09-05 14:03:32
Подобається
Glory LoveWorld
@Maee - Thanks, I'm glad you liked it Maee; and most importantly, that it imparted you.
Відповісти
2018-09-05 21:41:04
1
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5246
Впізнай себе...
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
1823