Анастасія Гордієнко
@GordienkoAnastasiya
Книги Всі
Вірші Всі
Мамо
"Остання година, і в путь, - казала мати сину: На кого ж ти, рідний, мене тут полишиш?" "Мамо, не плач, я скоро повернусь, Пташиною в шибку вдарюсь твою. Соколом в небо ясне полину, І з першим дощиком на землю прийду. Ти тільки чекай мене, мамо, щоднини. Рахуй до зустрічі миті Та заглядай же у кожні шпарини. Я мишкою маленькою до тебе прийду. Мамо, не плач, так судилося, ненько, за рідну країну полинуть в бою. В бою за рідну Неньку - Україну і за щасливу долю твою. Мамо, не плач. З тобою полишу я сина. Ти тільки гідно його рости. Рости у любові, мій янголе сину, Та свою бабусю мені бережи. Рости у любові до своєї Батьківщини, Та мир і спокій її стережи. Люблю тебе, сину, Чекай, я повернусь. Пташиною в шибку вдарюсь твою. Соколом в небо ясне полину, І з першим дощиком на землю прийду.
1
0
172
Ти зателефонуй мені завтра о сьомій...
Ти зателефонуй мені завтра о сьомій. Хоча ні. Краще після десяти. Коли вслід тяжких церемоній Демони тихо спатимуть в мені. Ти не турбуй їх раніше, не треба. Вони тоді будуть дуже злі. Зателефонуй мені краще пізніше, Коли демони тихо спатимуть в мені. Ми з тобою тихенько посидим. Тільки пошепки зі мною говори. Розкажу тобі про все на світі, поки демони тихо спатимуть в мені. Знаєш, вони за тобою сумують, Плачуть щоночі мені. Але ти не думай, вони не прощають, за всі ті лиха скоєні твої. Ти зателефонуй мені завтра о сьомій. Хоча ні. Краще після десяти. Коли вслід тяжких церемоній Демони тихо спатимуть в мені.
3
0
147
Досить
Досить. Досить приходити уві сні. Досить дарувати надії. Щоразу знаходити сили, і рушити мої мрії. Ми не будемо такі як вчора. І тим паче не будемо поруч завтра. Не буду я більше для когось покора. Запам'ятай. Тепер це твоя мантра. Заміж щоразу пропонував, Та вибрав для цього іншу. Навіщо ти знову мені телефонував? На кого ж я демонів тепер полишу?
0
0
84