Вірші
Всі
думки вголос
І летимо ми в всесвіт без вагань
з думками, що колись нас буде лише двоє,
у всьому світі край моїх переживань
мають кінець, вони кінчаються лише з тобою.
Найкращий звук це тиша уві сні –
коли ти накриваєш мене своїм тілом.
Мистецтво можем бачити лиш ми –
із дотиками пальців, дотиками тіла.
В моїх руках теплом лежать ці рідні руки
які я хочу бачити навіть у снах,
снігу немає, наче ж лютий,
думками в нас обох завжди весна.
Колишній світ був сірий і забутий,
та доля серця два звела
без співпадіння, тут боги присутні,
інакше як я поясню це відчуття?
Я просто поруч в всесвіт без вагань,
із думкою, що ми лише удвоє,
я без переживань, бувай, печаль,
і світ, в якому лише я, ти й море.
0
0
1
Мій
Вітер пестить нас теплом.
І відносять всі тривоги хвилі.
Лише коли ми тут, разом.
Ні буря, шторм - нам не важливі.
Шаленство від музичних нот,
співи гучні у машині,
наш пʼяний мозок дивиться в вікно
малюючи двохвимірні картини.
Розпуста, інколи гірка сльоза,
буває сильно душить шию.
Ти той, заради кого я - жива,
та доля - що звела нас воєдино.
0
0
0
Квадрат
Ранковий лист, гаряча чашка кави,
холодний вітер, звук машин,
йому здається, що його давно уже немає,
і мабуть, забуває голос свій.
Він любить слухати сумні сонети,
гуляти мовчки, дивитися на птах,
йому здається, що не потрібен цій планеті,
боїться, що він робить щось не так.
Зима. Він дивиться Шекспіра.
Весна. І знову щось не так.
Літо. Не приносить радість.
Осінь. Його уже нема.
3
1
289
