TRUE IDENTITY
Asking the same question over again In soulish rhetorics of a pondering mind Who I'm i? what I'm i? whose I'm i? The questions resounds, on and on Search no more but look above Look to your crux, the faithful Christ And there you'll find your image in light Gloriously set as the Apple of His eyes Well embellished with His very Life A shining star within the skies. In Him do we live, move and have our being Our perfect image embedded in Him Beholding Him we are transformed Changed into His perfect image. From glory to glory we are renewed Revamped to be a solution Not a part of life's challenge But a hand of hope to a dieing world. ©heavenly_broadcast # PUNCHLINE- Your identity is found in Christ, thus you'll never know who you truly are till you come awake to who He is, Aware of His Person, Power and Love totally perfect in Himself; in whom we live, dwell and abide, born in the same image as He unto great glory. Acts 17:28 Photo Credits- www.pixabay.com
2019-04-18 06:32:21
0
0
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1486
Закат декабря
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
1769