Розкажи мені про біль...

Veronika Gold

Розкажи мені про біль, Що мучить в грудях, із остатком, Розкажи мені, повір, все глибше і глибше розкопуй правду... Бо самому важко в світі, Свій хрест підняти, та іти, Коли душа, болить, ридає! А ти самісінький один. Немає кому, вилить душу, Усе немов кипить від болю, Стоїш над прірвою, від думки, Що все пропало, згинуть мушу, Багато помилок здійснив, Повів я долю, не в те русло, Та це не так, сказати тобі мушу, Усе на світі змінити можна, До поки ми живі на нім, До поки сонце світить в небі, Палають зірки на небі тім, До поки море обмиває, Великі береги земні, Усі події змінити можна, Але коли захочеш ти, Тому довірся друже мій, І розкажи мені про біль, Що твою кров допиває, І прямо в серце жалить він.

2020-12-27 15:48:30

2

0

Схожі вірші

Всі

"Письмо ушедших дней"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.

43

17

1985

"Ми усе подолаємо разом..."

Nadine Tikhonovitch

«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»

52

3

1791