Як попав я в країну чудну...
Veronika Gold
Як попав я в країну чудну, Тай зустрів я дівчину Мидану(медяну) Її очі ряснії моря, які виливалися у океани. Хотів ніжно день я і ніч, тії очі її цілувати, Хотів кожний день пліч о пліч, до світ сонця з нею вставати. Колискову би нашим дітям, тихенько вона співала б. Ой де ж ти кохана моя , де ж доля від мене сховала...
2021-02-08 18:37:03
4
0
Інші вірші поета
На мить... Розкажи мені про біль...
Інші поети
Nashi
@nourashii
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12689
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1484