Життя
Я відбиваюсь від листя з дерев Вітру в супротив я дощ відганяв Світло крізь хмари забуло мене Я ж йому ввечері вірші писав Бруд на околицях, ріки доріг Кожен як міг так і зиму стрічав Птах галасуючи на гілці сидів Я йому тихо про себе сказав Холод настане і сніг замете Де ж ти подінешся в світі такім Він відповівши мені заспівав Я хутко покину холодний цей дім Я подивився, сльозу не хова Ти знов прилетиш, наступе весна а я же зостанусь з народом моїм для нас і зимою палає життя
2022-11-30 20:10:50
2
0
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13261
Why?
I was alone. I am alone. I will be alone. But why People always lie? I can't hear it Every time! And then They try to come Back. And i Don't understand it. Why?
61
4
9277