Птах
Маленькому хлопчику не варто гуляти в степах. Маленького хлопчика може викрасти птах. Той птах полетить у далеку країну, З собою візьме ту бешкетну дитину, Що мрії свої понесе разом з птахом у думках. Лети та лети, розправляй свої крила, Що вітром здіймаються наче вітрила. І осінь і літо й зима хай зостануться так, Коли за спиною тебе підіймає цей птах. Маленьке щастя втримати можна в руках, Велике щастя може зазнати крах. А крах той тебе заведе в домовину Або відведе від лихої години. На щастя у небо тебе підіймає цей птах. У небі ти наче яскраве біле світило, На сонці блищать золоті твої крила. І час непомірно плине з тобою в такт, Коли за спиною тебе підіймає цей птах. Маленького хлопчика кудись віднесе цей птах, Зі щастям чи горем зостанеться в старих руках. А птах полетів, залишивши єдину Стару та сиву, вже давно не дитину, Що мрії свої пронесла разом з птахом у думках.
2024-10-15 19:05:42
0
0
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
5
11213
Forgiveness
If it wasn't for you, I would have fought the wall to the pain. If you weren't mine, I'd die every night from losing blood. If it wasn't for your faith, I'd have given up a long time ago. If it were my will, I would stay with you forever. If you'd gone, I'd have been the old emptiness. You would have taken my heart, and instead of it there was an empty aperture. If it wasn't for you, I'd blazed in forgiveness. Would have burned to ashes, until ground, I would have until the last healing.
60
4
8054