Блог
Всі
Для нікого і усіх, знову щось геть не круте
Цікаве, Думки вголос, Різне
.
.
Вона так сильно прагнула ніколи більше не відчувати, цього задушливого почуття сорому і того почуття провини і розчарування, яке здавлює груди. Не хотіла соромитись себе і виправдовувати чиїсь сподівання.
Дівчина стільки раз повторювала собі, стоячи перед дзеркалом оголена, обіймаючи себе руками та міцно закривши очі, що вона Гарна проте це зовсім не діяло на неї. Так часом і вона відчувала себе прекрасною, але це траплялося настільки не часто, що сидячи перед відкритою книгою і зовсім не розбираючи букв на сторінках, проте продовжуючи дивитися на хаотично розкинуті букви у книзі .Дівчина тримала руки у волоссі, інколи різко смикала окремі пасма, вона намагалася пригадати, що відчуває у такі моменти. На жаль, вона нездатна нічого путнього пригадати і у голові її так пусто, тож можливо таких моментів, ну тих у яких вона знає що прекрасна, насправді ніколи і не було.
Вона справді хоче ніколи більше не боятись одягати одяг, який подобається. До прикладу те платтячко, котре висить на вішаку у спальні батьків у старій дещо потертій шафі, зверху стоять запилені антресолі. Десь у шафі є іще дідусева сигара, а ще у кармані старого пальта ,яке ніхто не носив певно уже років 100, у дірці кармана, можна знайти аж 5 карбованців, але про це так ніхто і не дізнається. А ще у шафі живе маленький домовий, ну бо справді ця шафа занадто велика для одного лиш одягу, от і по всій логіці виходить, що там хтось ну просто мусить жити. Платтячко,
у яке так її так хотілося вбратися , лягає на тіло, як друга шкіра. Воно таке відкрите і не довге і таке до чортиків гарне. А ще в ньому видно кожну складочку і кожен вигин. Видно животик і округлі недостатньо худі стегна, невеликі груди, можна помітити ластовиння на правому плечі . І усе це так дратує , то ж скільки б дівчина не дивилась на платтячко воно не припиняє бути гарним, так само й не перестає воно до обурливості погано виглядати на ній.
.
.
.
3
40
Mein liber Freund,
Особисте, Думки вголос, Різне
11.01.2021
"Певно це й справді кепська ідея не спати уночі. Коли ці страждання уже закінчаться?Нехай,я можу пережити урок Літератури чи англійської, але біологія?! Ця стара карга, просто ненавидить мене, ось що означає -"Самовиражатися". Пофарбуй волосся і ти відразу чи то гей, чи то просто майбутній убивця і просто правопорушник. Ця стара дивиться так наче я й справді убив її мамцю, дідько.."
Юнак, що сидів завжди за останньою партою, підперши рукою обличчя розглядав дерево за вікном. Його навіть з далеку було помітно, господар кудрявого волосся, неймовірно охочий до експериментів, чи як він
це сам називає спосіб Самовираження, від природи русе волосся зараз нагадує чи то зелений, чи то блакитний колір.
Бліде обличчя, ніс та щоки хлопця було вкрите ластовиням ,а під очима синці від втоми, бо то безглузда ідея малювати вночі. Руки з довгими пальцями - вони було вкриті слідами від фарб та олівців, дивлячись на нього ти не розумієш, що може змусити підлітка, як не власна дурість не спати. Його втому було видно теж здалеку, окрім синців і червоних очей, від юнака завжди йшов запах кави, який швидше вабив ніж відштовхував, але так можна пахнути лише у декількох випадках. Ти або бариста, або офіціант у кав'ярні чи просто хтось з персоналу у кафе. Або ж ти студент і сесія та проекти це те, що мусить пережити кожен, а пережити це без кави чи енергетика надзвичайно складно. Ну є ще третій варіант ти просто дурень та романтик, який впевнений, що це так чудово не спати ночами.
.
.
.
Скільки б я не думав тут просто немає сенсу то є просто маленький клаптик незрозуміло чого.
Manchmal schäme ich mich für das was ich erschaffe.
1
86
Особисте, Різне
Найулюбленіше і напевно одне з найстаріших улюблених.
Приємного читання~
.
.
.
Я борюся зі всіма монстрами самотужки, у закритій кімнаті. Навіть коли я відчиняю двері кімнати єдине, що я чую це цокання годинника. Потім двері закриваються і я знову залишаюся із ними сам на сам.
До мене знов простягає руки пані із притрушеною зморшками блідою шкірою ,мертвого кольору. Мене не лякає ні її дивне темне вбрання, ні її старе пошарпане тіло, навіть сніжного волосся і божевільна посмішка не лякають мене так сильно - як її очі, вони наче закликають приєднатися до її танка, у цієї пані такі дивні очі,лише однісінького погляду вистачає аби усе тіло натягувалось як струна, наче готове до стрибка під воду і я замирала у страхові і такому божевільному, абсолютно ненормальному бажані таки піти з ними, адже пані не приходить сама. Поруч з нею ті хто приєдналися до танцю. Вони, як приклад, показують, як весело мені буде, якщо я прийму простягнуту руку.
Та я чомусь завжди ввічливо відмовляюся - не чомусь чемно, а тому що батьки так навчили. Навчили бути чемною зі старшими. Ті самі батьки, що не чують моїх слів. Ті самі батьки, що не чують навіть слів сивої пані, вони чують лише безглуздість цього світу .
Ці танцівники, ця пані вони разом часто приходять до мене в кімнату, коли там темно. Часто походять у сни, які я майже не пам'ятаю. Напевно тому я страшенно боюся темноти, думаю про те що буде якщо я зустріну сиву пані без ковдри та музики. Синці під очима, на дворі скоро знову певно буде світати, а я досі сиджу борюся зі сльозами і з тремтячою рукою, яка тягнеться до пані. А потім світанок і усі знову зникають, я засинаю наче нічого й не було. Знаючи що на прощання моя пані знову прошепотіла слова, про своє повернення наступної ночі.
4
76
