Дівчина-літо
Дівчина-літо в гаю народилась:
З гомону птахів весняних,
З відлуння каміння - річки гірської,
Теплого сонця проміння.
Дівчина-літо навкруги озирнулась,
Сонцю яскравому вона посміхнулась,
В шати зелені із трав одягнулась
До землі-матінки вона пригорнулась.
В поле подалась щаслива гуляти,
Квіти збирати в волосся вплітати.
Маки червоні та сині волошки,
Білі ромашки та ніжності трошки.
Дівчина-літо у квітах вінку
З запахом м’яти і трунку
Легко кружляла у дивнім танку,
Пісню співала веселу, дзвінку,
Долю свою прославляла п’янку.
Дівчина-літо у сад завітала
В кошик малин та суниць назбирала
Довго гуляла вона серед трав
Бачила безліч дитячих забав.
Радість і щастя вона дарувала
Землю в яскраві тони одягала
І не скупилась вона на тепло
Всім роздавала його на добро.
2021-10-10 11:09:55
0
0