Вірші
Пошук
О лицарю!
Душа твоя прекрасна
Захована у тілі молодім,
Душа – просвітленого старця,
Який блукає у лабіринті замку-часу.
У символах метафізичних
Шукає він земного щастя,
І досконалої краси
Іде пророк через часи.
В руках несе він промінь світла
Сміливо сяють у пророка очі
І в замку тім немає ночі
Час зупинився серед білих стін.
0
0
252
Дівчина-літо
Дівчина-літо в гаю народилась:
З гомону птахів весняних,
З відлуння каміння - річки гірської,
Теплого сонця проміння.
Дівчина-літо навкруги озирнулась,
Сонцю яскравому вона посміхнулась,
В шати зелені із трав одягнулась
До землі-матінки вона пригорнулась.
В поле подалась щаслива гуляти,
Квіти збирати в волосся вплітати.
Маки червоні та сині волошки,
Білі ромашки та ніжності трошки.
Дівчина-літо у квітах вінку
З запахом м’яти і трунку
Легко кружляла у дивнім танку,
Пісню співала веселу, дзвінку,
Долю свою прославляла п’янку.
Дівчина-літо у сад завітала
В кошик малин та суниць назбирала
Довго гуляла вона серед трав
Бачила безліч дитячих забав.
Радість і щастя вона дарувала
Землю в яскраві тони одягала
І не скупилась вона на тепло
Всім роздавала його на добро.
0
0
269
Краса
Краса душі, мов та перлина,
Захована у серці.
Яке тріпоче, мов пташина, від дотику любові,
Що підносить людину до небес.
А в небесах літати легко
Поряд з тим,
Хто розуміє
Думки і мрії душі твоєї.
Читати легко у голубих очах
Ту ніжність,
Що даруєш лиш одній людині,
Мов дзеркало душі, ті очі волошкові.
4
0
291
Смуток
Я не сумую, більше не сумую!
Мій смуток у небо
На хмари пухнасті подався
Та теплим весняним дощем у гаю обізвався.
Шумить він між гіллям дерев
Легенько лоскоче зелені берізок листочки,
А ніжні росинки немовби сльозинки
В промінні сонця кришталем виграють.
Я не сумую, більше не сумую!
Мій смуток
Серед блакитних озер оселився
І в місячнім світлі доріжкою він заіскрився,
Як потрібно те світло тепер-
Коли погасла зоря,
Яку так ніжно берегла душа моя.
А може мій смуток перетворився
На квіти весняні в гаю-
У білі конвалій перлинки
Чи срібного рясту краплинки?
1
0
378
Дар
Не мало в цьому світі треба пережити,
Щоби найти свою дорогу, сенс життя.
І на перед не треба ворожити,
Щоб не було гіркого каяття.
Життєвий шлях пройти - цей виклик непростий,
Бо ця дорога має безліч перешкод
І алгоритму дій ніхто вам не напише,
І навіть вірний друг підказку не залише.
Бо в кожного він свій, до болю унікальний.
Прислухайся до себе!
Лиш душа, можливо зможе підказати,
Куди іти, яку дорогу прокладати.
Почути душу - дар цей непростий,
І він не кожному дається.
Душа, мов та прихована перлина,
Лиш стукотом у серці обізветься.
4
0
221
Батьківський дім.
Батьківський дім,
Затишно, тепло у нім.
Спогади в пам’яті враз виринають
І у дитинство мене повертають.
Сміх там дитячий лунає
І колискова, що мама співає.
Ніжність і ласка в тім домі живуть
Роки дитинства, мов хмари по небу, пливуть.
А біля хати мальва і м’ята росте
Все це дитинство моє золоте.
3
0
317
Вітер
Про що шепоче вітер навесні
У вербах, що над ставом похилились?
Які співає він пісні,
Закоханим, що зажурились?
Яку мелодію на флейті виграє-
Про карі очі, чорні брови.
Про полонини і про гори,
Про синє море,
Як він хвилі підіймав,
І як кораблик підганяв,
Сховавшись у його вітрилах.
А може він тужив про те,
Що молодість його пройшла?
І хвилі підіймати більш не зможе,
Що згасне тихим шелестом
У вербах, що над ставом похилились.
Helga липень 2020(SOM)
4
0
337
Душа
Ніч сховає всі гріхи,
Накриє чорним покривалом світ.
На небі розкидає зірки,
Які осяють Всесвіт.
І там далеко на Землі,
Людина, мов піщинка,
Всі справи буденні завершить на сьогодні.
Які цікаві сни - заполонять свідомість…
Відпустять душу політати у ті краї,
Де мріяла давно вже побувати.
А світло Всесвіту світитиме
Всю ніч.
Осяє всі стежини і дороги,
Щоб вранішня зоря запалена на Сході,
Могла б вказати шлях
Додому тій душі.
Helga липень 2020(SOM)
4
0
360
Чарівниця ніч
Ген-ген за небокрай сідає сонце,
Наче в рай потрапило рідне село
В проміння світла -
І дня неначе не було…
Останній промінь посріблив
Вербу та вільху у долині,
А соловейко на калині
Затих, до нового світанку.
Лиш у траві, зелений коник виграє
Свою мелодію до ранку.
На землю опустила чарівниця темна
Свою мереживну фіранку.
Мов діаманти ті прозорі,
Розсипала на небі зорі,
Степи, ліси сховала неозорі
Від погляду людського ніч.
5
0
266
Муза
О, генії поетики,
Як легко вам писати!
Як каже моя подруга,
І музу за хвоста тримати.
О, муза, моя юна,
Тебе не втримати руками,
Стрибаєш ти, мов коник над полями,
То пурхаєш метеликом над дивними квітками.
То сонячним промінчиком засяєш у волоссі,
В веселці розкладешся в барвистих кольорах.
В очах шматочки неба
Стрибають, наче бісики -промінчики у голубих очах.
Helga липень 2020(SOM)
3
0
255
Ангели і Демони
Найбільший мій страх – самотність.
Коли ідеш пустими коридорами –
Мого життя,
А за дверима – людей немає.
Кому потрібно тепло і ніжність душі моєї?
Навіщо я приходила сюди?
Де суть мого тут існування?
У досвіді, мабуть,
Щоб перейти на тому світі на інший рівень –
Душі моїй.
О ангели і демони душі моєї,
На хвильку огляніться,
Можливо зміст найдеться
Мого життя на цій землі?
Helga липень 2020(SOM)
4
0
316
Літо
Літо пахне малиною,
М’ятою, ожиною.
Пахне літо суницею,
Житом, пшеницею.
Пестить сонячним променем
Сосни зелені.
Літо в пташиному гомоні,
Де пісні веселі.
В теплих дощиках
З неба пролляється,
Як світло в веселці –
Воно розкладеться.
Ще у дитячій усмішці,
Теплому вечорі, заході сонця.
І в зорепаді на темному небі-
Стукає в наші віконця.
Helga липень 2020(SOM)
5
0
354
Відповідь
Ніхто в житті не ідеальний:
Хтось п’є вино,
Хтось любить дам,
А хтось у душах незміцнених – запалює вогонь.
І демон той в серцях наївних танцює танець:
У когось танго,
У когось вальс,
А в когось хвилі підіймає - емоцій різних…
Та варто голову підняти, там сяє сонце у горі.
Своє проміння розкидає
І вказує на шлях душі.
Той шлях життям назвали люди,
Бо щастя зміст у нім самім.
З маленького зерняти виросте рослина
Дай Бог, щоб не бур'ян.
І лиш людині обирати, куди іти,
Яку дорогу торувати.
Дітей навчати, чи в полі сіяти, орати,
Чи правити людьми.
Ніхто в житті не ідеальний,
Всі різні в пошуках себе на цій Землі:
Хтось тішиться у золоті, а хтось в вині.
Helga липень 2020(SOM)
4
0
344
Перше кохання
О юні душі! Як же важко вам
Пройти через тенета першого кохання!
Воно то підніме вас до небес,
То кине в прірву.
Начебто востаннє
Душа відчує трепет серця в грудях,
І насолоди більш не обіцяє -
То знову сонце вийде і засяє.
В усмішці коханої людини,
Які приємні стануть ті хвилини,
Піднімуть крила до небес
І знову наче ти воскрес.
О юні душі, цінуйте почуття!
Вони приносять зміст в наше життя.
Не розміняйте себе ви на дрібниці,
Наповнюйте і бережіть душі скарбницю.
Helga вересень 2020(SOM)
1
0
267
