От

Hell_ga

Та яка тут різниця, Кому вона сниться?! Якщо кожної ночі Їй зовсім не спится! Ніхто не обнімить Та й не зігріє… Сльози ріками Ніхто не прикриє. А зранку - рутина І маска надії. Ти в цьому не винна!! Такі наші дії. Комусь помогти, Пораду сказати, А в собі закритись Й кинджали кидати. Брехати ти вмієш! Собі так це точно. Усю ти накриєш, Не тільки вкривалом. І драму ти любиш Не тільки у фільмах. Жаль, що це робиш! Життя не мультфіми. А серце відкрити - Для тебе фіаско, Бо часто уміли Найрідніші ламати...

2022-01-03 13:20:58

Інші вірші поета

Як так можна? Ніч Твоя весна У власному світі

Інші поети

Татьяна Сидоренко

@tatv309

Syram

@Syram

Ghada Benzekka

@ghada

Схожі вірші

Всі

Минутой мечтания :)

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Я мнимо расскажу тебе о прошлом И заберу кусочек шоколада Рассказ уж будет длиться долго О том ,как было тяжело сначала Наверное это для тебя не важно Спрошу себя, а ты хороший ?) И почему же стоишь рядом Даря улыбку лишь прохожим Мой телефон звонит мне чаще , Чем слышу твой прекрасный голос Аккорды струн во взгляде малость, Когда увижу тебя где-то снова Про свои чувства смолчу вовсе , Чтоб не будоражить просто взглядом , Хватает только вкуса кофе Лишь думать о тебе минутой мечтания .

2045

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

12084