(НЕ) принц

Hell_ga

Не вір йому, бо вірити не можна Тому, хто владарює серцем твоїм, Хто ранить й шрами залишає, І навіть думки не гадає, Що пластир прикладати має. Зітри ілюзію про нього Про принца - красеня чесного Що повезе тебе на бал, На золотій кареті через вал, Бо це не казка, де ти є принцеса, Твій "принц" чекає лиш процесу! Того й казку повідає, Лапшу на вуха накладає. А ти біжи куди подальше За ніс води його подовше! У серці ще надію зберігай, бо десь далеко через гай, Молодик ніченьки не спав. Роботи - тьма та безліч справ, Цілу днину працював, Вночі - батьку помагав. Не принц він вродою, ну і що? Зате у серці є добро! Це тіло важку долю мало, І помалу душу окрашало. Так що на принца досі ти чекаєш, Де в його грі лиш програєш? Чи серцем стежку прокладаєш? Десь через гай та тернові поля, Бо там справді кохання блукає. Неотесане, проте чутно гукає, Лиш прислухайся ритму свого ядра.

2019-02-01 23:16:37

Інші вірші поета

У власному світі Мріяти - це все, що нам лишилось Біленькі пластівці Алкоголь і довгі поцілунки...

Інші поети

Екатерина Арлей

@Katherine_morningstar

Creatore di poesie

@Creatoredipoesie

Hell_ga

@Hell_ga

Схожі вірші

Всі

I Saw a Dream

Ілва Стрілецька

I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.

103

15604

Разве сложно сказать...

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...

3037