Він свого домігся
Ти торкався ніжно до стану Тендітного, юного тіла. Незайманість тебе манила І доводила аж до екстазу. Майстерство твоє зачарувало Молодицю, що тобі віддавалась. Очі дівочі вогнем загорялись, Рум'янець лице покривало. Спокусив наївну уміло, Бо шепоту цьому довірилась Від якого шкіра покритись Табунами мурашок зуміла. А закохані очі дивились Аж в холодне серце коханця, (Не помічаючи його камінця) Що зараз так гаряче билось — Не зустрінеш, ти, більше його, Бо він свого домігся. На кохання з ним не надійся Твої сльози не варті того.
2020-03-25 17:23:17
2
0
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1993
Я отпущу с временем дальше ...
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
3574