رسالة رقم : (39)
Hemy
     إن كان ذلك ممكن.. دعنا نسقط في الهاوية معا.. بأيدي متشابكه.. سأكون الاكثر امتنانا.. قلت ان الحياة قد لا تعطينا الفرصة لنكون معا مجدداً.. في غرفتي جلست وحيدا.. استمع لاغنيه ما.. وكلمات الوحدة فيها ذكرتني فيك.. كنت مشتاقا إليك.. كشيء لايمكن الخلاص منه.. ذات مرة ذرفنا دموع الحب معا.. لكنك قلت لي اننا قد نلتقي.. لربما بظروف افضل.. لربما لو كان حبي لك اكبر؟ قد لايكون امساكي ليديك كافي لتدفئتها.. لكنك لم تشتكي من البرودة قط.. كنت تبتسم وكأنك ضوء لاينطفئ.. اتذكر يوم لقائنا؟ من كان يعلم ان النبض الهادئ بايسرنا.. قد يحدث وقعا عميقاً.. إشتقت لك استكون كافيه؟ لو كان الوقت أفضل.. ايمكننا ان نلتقي.. بظروف أخرى.. بحياة اكثر اشراقه.. دعنا نلتقي.. ناولني يدك.. هذه المرة سافهم انك تشعر بالبرد.. _ بيلي مارك _
2019-08-02 20:19:25
3
0
Інші вірші поета
رسالة رقم (42) رسالة رقم (23) رسالة رقم (14) رسالة رقم : (30)
Інші поети
Sumyat Swezin
@Sumyat_Swezin
Ail
@ail_bookworm
Enaah ")
@xErailx
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2273
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2641